Щасливі. Разом. Крим.

‍

Згадалось мені як їздила у Крим

Із друзями, на фестивалі, на закоханні та прекрасні прогулянки 

Згадалось купання в розсипі зірок

Згадалась, як тоді здавалась, вічна любов. Ні.

‍

Згадались гуляння до ранку

Згадався виноград для вина, що не смачний, але так цікаво здобутий

Діти з батьками у яких дреди, розмови про прекрасне та культуру 

Пляжі для нудіння, відчуття повноти, знайомтсво із великими людьми

Воля, свобода, любов, відкритість, щастя

Все це про Крим. 

‍

А ще, як не пускають на пару днів, бо простирадла не хочуть прати

А ще тропи цікаві і не дуже, і палюче сонце 

Багато вина, багато піц за 30 гривень 

А ще багато друзів, що здавались будуть друзями назавжди. Ні не будуть.  

А ще - постійний пошук пригод 

Це все про Крим і про нас із ним. 

А Арабатська стрілка - то окрема любов, бо батько,

Бо сімʼя/друзі навколо, бо я мала.  

Бо коні табунами там гуляють, і батько тих коней зонтом від сонця відганяє.

Бо мама молода, і ми щасливі.

І їхати дорога дальня,

І ми втомленні, але щасливі відкриваючі оченятка о 5:00 ранку - бачити море. 

‍

А Море таке величне й неймовірне, як і всі картинки із минулого,

Море, як відчуття захищенності, як світла та трагічна память, бо минуле залишається в минулому, і ми щасливі разом там. 

Щасливі.

Разом. 

Там.